вирішити

вирішити

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "вирішити" в других словарях:

  • вирішити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див …   Словник синонімів української мови

  • вирішений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирішити. || ви/рішено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • вирішення — я, с. 1) тільки одн. Дія за знач. вирішити. 2) Висновок, рішення …   Український тлумачний словник

  • вирішувати — див. вирішити …   Словник синонімів української мови

  • вирішувати — ую, уєш і рідко виріша/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рішити, шу, шиш, док., перех. 1) з інфін. або підрядним додатковим.Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого небудь висновку. 2) Знаходити яку небудь відповідь; розв язувати питання. || Доводити… …   Український тлумачний словник

  • гордіїв — єва, єве: •• Го/рдіїв ву/зол перен. заплутана справа, положення, збіг обставин, які важко вирішити. Розруба/ти го/рдіїв ву/зол перен. вирішити якісь проблеми, скрутне становище швидко, сміливо, рішуче …   Український тлумачний словник

  • порадити — джу, диш, док. 1) перех. і неперех., кому, рідше кого і без додатка. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити за яких небудь обставин, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою. || тільки кого. Наставити на добрий розум. ||… …   Український тлумачний словник

  • розв'язний — I розв язн ий а/, е/. Який можна розв язати, вирішити, з ясувати і т. ін.; який піддається розв язанню, вирішенню. II розв язний а, е. Який поводить себе надто вільно, фамільярно, зухвало. || Який характеризується, відзначається надмірною… …   Український тлумачний словник

  • розв'язувати — 1) = розв язати (роз єднувати кінці чого н. зв язаного); розшморгувати, розшморгнути, розсупонювати, розсупонити (супоню, зав язку, петлю, вузол тощо); розшнуровувати, розшнурувати, розпускати, розпустити (шнурок, тасьму, плетиво тощо),… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»